1. Словник української мови в 11 томах

регулятивний

РЕГУЛЯТИ́ВНИЙ, а, е. Який регулює, спрямовує що-небудь.

Як загальна теорія суспільного процесу історичний матеріалізм виконує пізнавальну, регулятивну і виховну функції (Ком. Укр., 7, 1970, 23).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. регулятивний — регуляти́вний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. регулятивний — -а, -е. Який регулює, визначає напрям, спрямовує розвиток чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. регулятивний — РЕГУЛЯТИ́ВНИЙ, а, е. Який регулює, спрямовує що-небудь. Порушення .. єдності з середовищем і є дезадаптацією: порушується робота основних регулятивних систем організму – ендокринної й нервової (з наук.-попул. літ.); Регулятивні норми; Регулятивні функції держави. Словник української мови у 20 томах
  4. регулятивний — регуляти́вний (від лат. regula – норма, правило) той, що регулює, визначає напрям, спрямовує розвиток чого-небудь, вносить порядок, планомірність. Словник іншомовних слів Мельничука