редакторський
РЕДА́КТОРСЬКИЙ, а, е. Прикм. до реда́ктор.
Маковей живе тепер тут [у Чернівцях]. Сьогодні з нами ходив гулять, багато розказував з своєї редакторської практики і взагалі про галицько-буковинські справи (Л. Укр., V, 1956, 338);
На руці редакторській, що лежить на паперах, — олив’яний перстень (Вас., III, 1960, 329);
Пірнувши у книжки, письменник не забував своїх щоденних редакторських і громадських обов’язків (Письмен. зблизька, 1958, 13);
// Який складається з редакторів.
Вона разом з Старицьким одібрана в редакторський комітет задля упорядкування альманаху (Мирний, V, 1955, 374);
// Признач. для редактора, редакторів.
— Та що вам редакторський кабінет — клуб, чи що?! (Вишня, І, 1956, 230).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- редакторський — реда́кторський прикметник Орфографічний словник української мови
- редакторський — РЕДАКТОРСЬКИЙ – РЕДАКЦІЙНИЙ Редакторський. Який стосується редактора: редакторська практика, редакторські виправлення. Редакційний. Який стосується редакції, редагування: редакційний працівник, редакційна стаття, редакційна робота. Літературне слововживання
- редакторський — [реидакторс'кией] м. (на) -кому/-к'ім, мн. -к'і Орфоепічний словник української мови
- редакторський — -а, -е. Прикм. до редактор. || Який складається з редакторів. || Признач. для редактора, редакторів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- редакторський — РЕДА́КТОРСЬКИЙ, а, е. Прикм. до реда́ктор. Маковей живе тепер тут [у Чернівцях]. Сьогодні з нами ходив гулять, багато розказував з своєї редакторської практики і взагалі про галицько-буковинські справи (Леся Українка); На руці редакторській... Словник української мови у 20 томах
- редакторський — Реда́кторський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)