редакторський

РЕДА́КТОРСЬКИЙ, а, е. Прикм. до реда́ктор.

Маковей живе тепер тут [у Чернівцях]. Сьогодні з нами ходив гулять, багато розказував з своєї редакторської практики і взагалі про галицько-буковинські справи (Л. Укр., V, 1956, 338);

На руці редакторській, що лежить на паперах, — олив’яний перстень (Вас., III, 1960, 329);

Пірнувши у книжки, письменник не забував своїх щоденних редакторських і громадських обов’язків (Письмен. зблизька, 1958, 13);

// Який складається з редакторів.

Вона разом з Старицьким одібрана в редакторський комітет задля упорядкування альманаху (Мирний, V, 1955, 374);

// Признач. для редактора, редакторів.

— Та що вам редакторський кабінет — клуб, чи що?! (Вишня, І, 1956, 230).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. редакторський — реда́кторський прикметник Орфографічний словник української мови
  2. редакторський — РЕДАКТОРСЬКИЙ – РЕДАКЦІЙНИЙ Редакторський. Який стосується редактора: редакторська практика, редакторські виправлення. Редакційний. Який стосується редакції, редагування: редакційний працівник, редакційна стаття, редакційна робота. Літературне слововживання
  3. редакторський — [реидакторс'кией] м. (на) -кому/-к'ім, мн. -к'і Орфоепічний словник української мови
  4. редакторський — -а, -е. Прикм. до редактор. || Який складається з редакторів. || Признач. для редактора, редакторів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. редакторський — РЕДА́КТОРСЬКИЙ, а, е. Прикм. до реда́ктор. Маковей живе тепер тут [у Чернівцях]. Сьогодні з нами ходив гулять, багато розказував з своєї редакторської практики і взагалі про галицько-буковинські справи (Леся Українка); На руці редакторській... Словник української мови у 20 томах
  6. редакторський — Реда́кторський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)