редукувати
РЕДУКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., спец. 1 перех. Змінювати в бік зменшення, послаблення.
2. неперех. Те саме, що редукува́тися 2.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- редукувати — Редукува́ти: — обмежувати, зменшувати, скорочувати [44-2] — скорочувати [47] — скорочувати, послаблювати [50] Словник з творів Івана Франка
- редукувати — редукува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- редукувати — -ую, -уєш, недок., спец. 1》 перех. Змінювати в бік зменшення, послаблення. 2》 неперех. Те саме, що редукуватися 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- редукувати — Зменшувати, зменшити, позменшувати, збавляти, збавити, позбавляти, знижувати, знизити, познижувати, послаблювати, послабити, сповільнювати, сповільнити, посповільнювати Словник чужослів Павло Штепа
- редукувати — РЕДУКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., спец. 1. що. Змінювати в бік зменшення, послаблення. Згоджуючись на урядові домагання й редукуючи козацьке військо, Сагайдачний розумів... Словник української мови у 20 томах
- редукувати — редукува́ти (від лат. reduce – відводжу) ослабляти артикуляцію звука, скорочувати довготу його звучання. Словник іншомовних слів Мельничука
- редукувати — Редукува́ти, -ку́ю, -ку́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- редукувати — рос. редуцировать зниження цінності монети шляхом зменшення вмісту в ній благородного металу. Eкономічна енциклопедія