результативний
РЕЗУЛЬТАТИ́ВНИЙ, а, е.
1. Прикм. до результа́т.
Треба рішуче відмовитись від дріб’язкової опіки регулюючих і контролюючих органів над трестами і держпідприємствами, залишивши за державою загальнопланове регулювання їх роботи, враховуючи її в результативних вираженнях (балансова звітність) (КП України в резол. і рішен.., 1958, 210).
2. Який дає або приносить позитивний результат.
Боротьба радянського народу за нові успіхи в комуністичному будівництві породжує масовий героїзм людей на трудовому фронті, викликає до життя нові, більш результативні форми соціалістичного змагання (Наука.., 2, 1958, 2);
Історичний матеріалізм озброює дослідників розумінням специфіки суспільства, що має винятково важливе значення для результативного пізнання суспільних явищ (Ком. Укр., 7, 1970, 26).
Значення в інших словниках
- результативний — результати́вний прикметник Орфографічний словник української мови
- результативний — -а, -е. 1》 Прикм. до результат. 2》 Який дає або приносить позитивний результат. Великий тлумачний словник сучасної мови
- результативний — Вислідний, набутий, кінцевий Словник чужослів Павло Штепа
- результативний — РЕЗУЛЬТАТИ́ВНИЙ, а, е. 1. Прикм. до результа́т. Результативний матч. 2. Який дає або приносить позитивний результат. Словник української мови у 20 томах
- результативний — ДІЙОВИ́Й (який приводить до потрібних наслідків, активно впливає на когось, щось), ЕФЕКТИ́ВНИЙ, РЕЗУЛЬТАТИ́ВНИЙ, ПРОДУКТИ́ВНИЙ, ПЛІ́ДНИЙ, ПЛОДОТВО́РНИЙ рідше, РАДИКА́ЛЬНИЙ, ОПЕРАТИ́ВНИЙ (перев. Словник синонімів української мови
- результативний — Результати́вний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)