рейсшина
РЕЙСШИ́НА, и, ж. Креслярський інструмент у вигляді великої лінійки з нерухомою і рухомою поперечками для проведення паралельних ліній.
При роботі на креслярській дошці зручно користуватись спеціальною лінійкою — рейсшиною. Рейсшина складається з лінійки і головки (Кресл., 1956, 13);
Микола виходить у свою кімнату, сідає до столу, розгортає креслення, бере від стіни креслярську дошку, кнопками приколює до неї аркуш ватману, витягає рейсшину, готовальню (Собко, Матв. затока, 1962, 245).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- рейсшина — рейсши́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- рейсшина — [реийш:ина] -ние, д. і м. -н'і Орфоепічний словник української мови
- рейсшина — райсшина, -и, ж. Креслярський інструмент у вигляді великої лінійки з нерухомою і рухомою поперечками для проведення паралельних ліній. Великий тлумачний словник сучасної мови
- рейсшина — РЕЙСШИ́НА, и, ж. Креслярський інструмент у вигляді великої лінійки з нерухомою й рухомою поперечинами для проведення паралельних ліній. При роботі на креслярській дошці зручно користуватись спеціальною лінійкою – рейсшиною. Словник української мови у 20 томах
- рейсшина — рейсши́на (нім. Reiβschine, від reiβen – креслити і Schiene – стрижень) креслярський інструмент (довга лінійка з нерухомою та рухомою поперечками) для проведення паралельних ліній. Словник іншомовних слів Мельничука