1. Словник української мови в 11 томах

рекрутчина

РЕКРУ́ТЧИНА, и, ж., іст. Рекрутський набір.

Кожен з них думав у цю мить, що і його може незабаром спіткати рекрутчина (Полт., Дит. Гоголя, 1954, 137);

Введення рекрутчини з кінця XVIII ст. дало поштовх до витворення цілого ряду рекрутських пісень (Муз. праці, 1970, 238);

Характерним явищем суспільного життя країни як дореформеного, так і пореформеного періоду була рекрутчина та служба в царській армії (Нар. тв. та етн.. 3, 1968, 37);

// Перебування в рекрутах, рекрутська служба.

Він зарані пильнував про те, щоб та рекрутчина не стала синові дуже важкою та гіркою (Мирний, IV, 1955, 35);

Важке слово не йшло з вуст, а уява вже вималювала жахливу рекрутчину, муштру, різки (Рибак, Помилка.., 1956, 120).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рекрутчина — рекру́тчина іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. рекрутчина — -и, ж., іст. Рекрутський набір. || Перебування в рекрутах, рекрутська служба. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рекрутчина — РЕКРУ́ТЧИНА, и, ж., іст. Рекрутський набір. Кожен з них думав у цю мить, що і його може незабаром спіткати рекрутчина (О. Полторацький); Уведення рекрутчини з кінця XVIII ст. дало поштовх до витворення цілого ряду рекрутських пісень (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. рекрутчина — НАБІ́Р заст. (призов на військову службу, рекрутування), ПРИЙО́М заст., РЕКРУ́ТЧИНА, РЕКРУ́ТСТВО, НЕКРУ́ТЧИНА заст. розм., НЕКРУ́ТСТВО заст. розм., БРА́НКА діал. заст., ПОБІ́Р діал. заст. Віддавали в рекрути і Ярему разом з іншими парубками. Словник синонімів української мови
  5. рекрутчина — Рекру́тчина і не́кру́тчина, -ни Правописний словник Голоскевича (1929 р.)