1. Словник української мови в 11 томах

реле

РЕЛЕ́, невідм., с., спец. Автоматичний пристрій, що замикає і розмикає електричне коло за певних умов, на які він повинен реагувати.

Фотоелементи широко застосовуються при виготовленні реле, призначених автоматично приводити в дію найрізноманітніші механізми. Такі реле мають назву фотореле (Курс фізики, III, 1956, 340);

Теплове реле діє у магнітних пускачах при тривалих перевантаженнях електродвигуна (Довідник сіль. будівельника, 1956, 239);

На [пральній] машині встановлено реле часу з автоматичним вимиканням і насос для відкачування води (Рад. Укр., 21.VI 1961, 3).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. реле — реле́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. реле — невідм., с., спец. Автоматичний пристрій, що замикає і розмикає електричне коло. Герконове реле — електромагнітне реле з герметизованим магнітокерованим контактом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. реле — Вилучник Словник чужослів Павло Штепа
  4. реле — РЕЛЕ́, невідм., с. Автоматичний пристрій, що замикає й розмикає електричне коло за певних умов, на які він має реагувати. Фотоелементи широко застосовуються при виготовленні реле, призначених автоматично приводити в дію найрізноманітніші механізми. Словник української мови у 20 томах
  5. реле — реле́ (франц. relais, букв. – місце перевантаження) автоматичний пристрій, який реагує на зміну параметра (температури, тиску тощо) і який в разі досягнення параметром заданої величини замикає або розмикає електричне коло. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. реле — Система, яка стрибкоподібно реагує на зміну певної фізич. величини (електричного струму, світлового потоку, тиску рідини). Універсальний словник-енциклопедія