1. Словник української мови в 11 томах

ренегат

РЕНЕГА́Т, а, ч.

1. Той, хто поступився своїми переконаннями і перейшов у табір противників; зрадник.

Ренегати бувають у всіх революційних партіях, у всіх країнах, і завжди знаходяться серед них майстри на ефекти (Ленін, 20, 1971, 92);

Були, нарешті, і такі критики, що маскувалися під марксизм (журнал «Дзвін»), а насправді стояли на позиціях соціал-шовінізму. Вони швидко виявили себе ренегатами революції і марксизму (Від давнини.., І, 1960, 62);

Для здійснення своїх підступних намірів імперіалістичні кола вдаються до послуг різного роду ренегатів, відщепенців, зрадників своїх народів (Ком. Укр., 7, 1968, 80).

2. Людина, яка зреклася своїх релігійних уявлень, свого віросповідання; відступник.

До Римської церкви належала чимала частина суспільства, і ніякі заходи братства не могли тоді ані знищити ренегата, ані навіть витиснути з цеху, чи то з купецьких лав (Тулуб, Людолови, І, 1957, 203).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ренегат — ренега́т іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. ренегат — див. зрадник Словник синонімів Вусика
  3. ренегат — [реинеигат] -та, м. (на) -тов'і/-т'і, мн. -тие, -т'іў Орфоепічний словник української мови
  4. ренегат — -а, ч. 1》 Той, хто поступився своїми переконаннями і перейшов у табір противників; зрадник. 2》 Людина, яка зреклася своїх релігійних уявлень, свого віросповідання; відступник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. ренегат — Виродок, запроданець, зрадець, зрадливець, зрадник, зрадянець, малорос, москволюб, недоляшок, перекидько, перекинчик, пристосованець, потурнак, угодовець, хрунь, яничар, див. капітулянт, комуніст, конформіст, клеврет, опортуніст, реалітетник Словник чужослів Павло Штепа
  6. ренегат — РЕНЕГА́Т, а, ч. 1. Той, хто поступився своїми переконаннями і перейшов у табір противників; зрадник. – Я і став служити. Ти можеш мати мене за ренегата, що підрядивсь до поляка. Але не зрадником! (Г. Колісник). Словник української мови у 20 томах
  7. ренегат — ренега́т (лат. renegatus – відступник, від renego – зрікаюсь) 1. Той, що перейшов у табір противників; зрадник, відступник. 2. Людина, що зреклася своєї віри. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. ренегат — ВІРОВІДСТУ́ПНИК (людина, що відреклася від своєї віри, релігії), ВІДСТУ́ПНИК, БОГОВІДСТУ́ПНИК, РЕНЕГА́Т, ДИСИДЕ́НТ, ПЕРЕ́ВЕРТЕНЬ, НЕДО́ВІРОК (той, хто зрікшись своєї віри, прийняв іншу); ЄРЕТИ́К (людина, що відійшла від догм панівної релігії). Словник синонімів української мови
  9. ренегат — рос. ренегат (латин. renegatus-від-ступник, від renego — зрікаюсь) — 1. Той, що перейшов у табір противників, зрадник, відступник. 2. Людина, яка зреклася своєї віри. Eкономічна енциклопедія