1. Словник української мови в 11 томах

реостат

РЕОСТА́Т, а, ч., ел. Електричний прилад, яким регулюють струм або напругу в електричному колі.

Він [Б. С. Якобі] сконструював прилад для регулювання сили струму в ланцюгу — реостат (Наука.., 2, 1959, 63);

Почав [партгрупорг] з ним міркувати про зовсім наче дріб’язкові речі: про форму різця для швидкісної обробки, про несправний реостат біля мотора (Ю. Янов., II, 1954, 101).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. реостат — реоста́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. реостат — [реиостат] -та, м. (на) -т'і, мн. -тие, -т'іў Орфоепічний словник української мови
  3. реостат — -а, ч., ел. Електричний прилад, яким регулюють струм в електричному колі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. реостат — Опірничка Словник чужослів Павло Штепа
  5. реостат — РЕОСТА́Т, а, ч. Електричний прилад, яким регулюють струм або напругу в електричному колі. Він [Б. С. Якобі] сконструював прилад для регулювання сили струму в ланцюгу – реостат (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
  6. реостат — реоста́т (від грец. ρέω – течу і ...стат) електричний прилад, яким регулюють струм або напругу в електричному колі. Словник іншомовних слів Мельничука