1. Словник української мови в 11 томах

репатися

РЕ́ПАТИСЯ, ається, недок., розм. Тріскатися, лопатися від чогось, покриватися тріщинами, давати тріщини.

Рундуки й ятки були повні. На возах репались круглі волоські гарбузи, стояли діжки з білим розсипчастим сиром, на рушниках лежали вальки свіжого масла (Мик., II, 1957, 336);

Дощів обмаль, земля репається, колос в’яне, зерно схне… (Вишня, І, 1956, 111).

◊ Голова́ ре́пається — уживається для позначення стану великого напруження.

— Наговорив стільки, що аж голова репається від думок (Цюпа, Назустріч.., 1958, 403).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. репатися — ре́патися дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. репатися — Тріскати|ся|, лопати|ся|, лускати, давати тріщини; (- голову) розколюватися. Словник синонімів Караванського
  3. репатися — -ається, недок., розм. Тріскатися, лопатися від чогось, покриватися тріщинами, давати тріщини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. репатися — РЕ́ПАТИСЯ, ається, недок., розм. Тріскатися, лопатися від чогось, покриватися тріщинами, давати тріщини. Рундуки й ятки були повні. Словник української мови у 20 томах
  5. репатися — голова́ пу́хне (розпуха́є, ре́пається, розко́люється, тріщи́ть) від чого, у кого і без додатка. Хто-небудь постійно зосереджений на здійсненні чого-небудь, напружено думає про що-небудь. Фразеологічний словник української мови
  6. репатися — ЛО́ПАТИСЯ (втрачати цілісність), ЛО́ПАТИ, ТРІ́СКАТИ, ТРІ́СКАТИСЯ, РОЗТРІ́СКУВАТИСЯ, РОЗКО́ЛЮВАТИСЯ, ЛУ́СКАТИ, ЛУ́СКАТИСЯ, РОЗПАДА́ТИСЯ, РЕ́ПАТИСЯ розм., РЕ́ПАТИ розм., ЛУПА́ТИСЯ діал., ПУ́КАТИ діал. — Док. Словник синонімів української мови