реп’яшок
РЕП’ЯШО́К, шка́, ч., бот. (Ceratocephalus L.). Рід трав’янистих рослин родини жовтцевих.
Тихесенько, щоб ніхто не бачив, дала [Зубиха].. дружці якусь кісточку та якийсь-то реп’яшок і навчила її, що і коли з ними робити (Кв.-Осн., II, 1956, 211).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- реп’яшок — Реп’яшо́к, -шка́, на -шку́; -яшки́, -шкі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)