1. Словник української мови в 11 томах

республіканець

РЕСПУБЛІКА́НЕЦЬ, нця, ч., політ.

1. Прихильник республіки (у 1 знач).

[Руфін:] Наступить той бог єдиний нам усім на шию, мов східний деспот. Ні, вже я волію державу навіть цезарів найгірших, — хоч я республіканець, як ти знаєш (Л. Укр., II, 1951, 351);

Революціонер в політиці, полум’яний республіканець і непримиренний ворог пануючої аристократії, Петефі не міг не принести з собою нового погляду на мистецтво (Перв., З щоденника.., 1956, 115).

2. У буржуазних країнах — член республіканської партії.

… більшовики допускають угоди з буржуазними республіканцями тільки як «виняток» (Ленін, 14, 1971, 107).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Республіканець — Республіка́нець іменник чоловічого роду населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
  2. республіканець — -нця, ч., політ. 1》 Прихильник республіки (у 1 знач.). 2》 Член республіканської партії. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. республіканець — РЕСПУБЛІКА́НЕЦЬ, нця, ч. 1. Прихильник республіки (у 1 знач.). [Руфін:] Наступить той бог єдиний нам усім на шию, мов східний деспот. Словник української мови у 20 томах
  4. республіканець — республіка́нець 1. Прихильник республіканської форми правління в державі. 2. Член республіканської партії (напр., у США). Словник іншомовних слів Мельничука
  5. республіканець — Республіка́нець, -нця, -нцеві, -ка́нцю! -ка́нці, -ців Правописний словник Голоскевича (1929 р.)