ресторанчик

РЕСТОРА́НЧИК, а, ч. Зменш. до рестора́н.

Виїздили ми зранку на машині, оглядали всі цікаві місця.., обідали в маленькому сільському ресторанчику (Ю. Янов., II, 1958, 88);

Подовгу оповідав [Отто], які страви, чудові, вишукані і тендітні, він готував у своєму ресторанчику (Збан., Таємниця.., 1971, 68).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ресторанчик — рестора́нчик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. ресторанчик — -а, ч. Зменш. до ресторан. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ресторанчик — РЕСТОРА́НЧИК, а, ч. Зменш. до рестора́н. Виїздили ми зранку на машині, оглядали всі цікаві місця.., обідали в маленькому сільському ресторанчику (Ю. Яновський); Подовгу оповідав [Отто], які страви, чудові, вишукані і тендітні, він готував у своєму ресторанчику (Ю. Збанацький). Словник української мови у 20 томах