ресторанчик
РЕСТОРА́НЧИК, а, ч. Зменш. до рестора́н.
Виїздили ми зранку на машині, оглядали всі цікаві місця.., обідали в маленькому сільському ресторанчику (Ю. Янов., II, 1958, 88);
Подовгу оповідав [Отто], які страви, чудові, вишукані і тендітні, він готував у своєму ресторанчику (Збан., Таємниця.., 1971, 68).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ресторанчик — рестора́нчик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- ресторанчик — -а, ч. Зменш. до ресторан. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ресторанчик — РЕСТОРА́НЧИК, а, ч. Зменш. до рестора́н. Виїздили ми зранку на машині, оглядали всі цікаві місця.., обідали в маленькому сільському ресторанчику (Ю. Яновський); Подовгу оповідав [Отто], які страви, чудові, вишукані і тендітні, він готував у своєму ресторанчику (Ю. Збанацький). Словник української мови у 20 томах