1. Словник української мови в 11 томах

ретина

РЕТИ́НА, и, ж., мед. Світлочутлива оболонка ока; сітківка.

Візьміть ретину, вона ізолює з природи коливання світлові (Фізіол. вищої нерв. діяльн., 1951, 103).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ретина — рети́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. ретина — -и, ж., мед. Світлочутлива оболонка ока; сітківка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ретина — (анатом.) сітківка очна Словник чужослів Павло Штепа
  4. ретина — РЕТИ́НА, и, ж., мед. Світлочутлива оболонка ока; сітківка. Візьміть ретину, вона ізолює з природи коливання світлові (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
  5. ретина — рети́на (лат. retina, від rete – сіті) світлочутлива оболонка ока. Інша назва – сітківка. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. ретина — СІТКІ́ВКА анат. (світлочутлива оболонка ока), РЕТИ́НА. Словник синонімів української мови