1. Словник української мови в 11 томах

ретушувати

РЕТУШУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. і без додатка. Піддавати що-небудь ретуші.

Ретушують олівцем у тих місцях негатива, які вимагають збільшення густини. Воно [ретушування] полягає в нанесенні дуже дрібних точок або хвилястої лінії, сітки і т. д. (Довідник фот., 1959, 186);

Фотографію-велетень друкують по частинах, які потім склеюють і ретушують (Веч. Київ, 4.ІІІ 1966, 2).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ретушувати — ретушува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. ретушувати — -ую, -уєш, недок., перех. і без додатка. Піддавати що-небудь ретуші. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ретушувати — Підправляти, підправити, попідправляти Словник чужослів Павло Штепа
  4. ретушувати — РЕТУШУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що і без прям. дод. Піддавати що-небудь ретуші. Ретушують олівцем у тих місцях негатива, які вимагають збільшення густини. Воно [ретушування] полягає в нанесенні дуже дрібних точок або хвилястої лінії, сітки і т. д (з навч. Словник української мови у 20 томах
  5. ретушувати — Ретушува́ти, -шу́ю, -шу́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)