1. Словник української мови в 11 томах

референт

РЕФЕРЕ́НТ, а, ч.

1. Особа, яка складає або читає де-небудь реферат.

В той вечір були прочитані два реферати, зложені молодими членами нашого товариства… Ніхто з нашого товариства, навіть сам референт, не знав, хто власне схований під псевдонімом Чудака (Л. Укр., VIII, 1965, 207).

2. Службова особа, що є доповідачем, консультантом з певних питань.

— Та ви тільки не перебільшуйте труднощів. Для специфіки у нас у штаті є референт (Ле, Міжгір’я, 1953, 418).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. референт — рефере́нт іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. референт — Доповідач, р. доповідний; (з якоїсь галузі) консультант. Словник синонімів Караванського
  3. референт — -а, ч. 1》 Особа, яка складає або читає де-небудь реферат. 2》 Службова особа, що є доповідачем, консультантом із певних питань. 3》 спец. Особа, яка дає відповіді на питання соціологів. 4》 лінгв. Предмет або явище навколишньої дійсності, з яким співвідноситься дана мовна одиниця. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. референт — Доповідач, керівник Словник чужослів Павло Штепа
  5. референт — РЕФЕРЕ́НТ, а, ч. 1. Особа, яка складає або читає де-небудь реферат. В той вечір були прочитані два реферати, зложені [складені] молодими членами нашого товариства... Словник української мови у 20 томах
  6. референт — рефере́нт [від лат. referens (referentis) – той, що доповідає] 1. Особа, яка складає або читає реферат. 2. Службова особа, що є консультантом, доповідачем з певних питань. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. референт — Рефере́нт; -та; -ре́нти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. референт — рос. референт посадова особа, що готує доповіді керівникові, консультує його з певних питань і дає пропозиції, здійснює певне коло доручень. Eкономічна енциклопедія