1. Словник української мови в 11 томах

рефлектувати

РЕФЛЕКТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок.

1. Реагувати на зовнішні подразнення рефлексом (у 1 знач.).

2. Створювати кольоровий відтінок на предметі відбиттям світла, що падає від якихось об’єктів.

Дослідження показали, що червонувате забарвлення Марса зумовлене не ефектами, які виникають у навколоземній атмосфері, — його рефлектують світлі й темні плями на планеті (Веч. Київ, 25.Х 1968, 4).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рефлектувати — Рефлектува́ти: — відбивати щось, мати на щось наміри [50] — надіятися [20] — надіятися [III] — розраховувати, надіятися на що-небудь покладати надію [IV] Словник з творів Івана Франка
  2. рефлектувати — рефлектува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. рефлектувати — -ую, -уєш, недок. 1》 Реагувати на зовнішні подразнення рефлексом (у 1 знач.). 2》 Створювати кольоровий відтінок на предметі відбиттям світла, що падає від якихось об'єктів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. рефлектувати — Віддзеркалювати, віддзеркалити, повіддзеркалювати, відбивати, відбити, повідбивати, відсвінувати, відсвінути, повідсвінувати Словник чужослів Павло Штепа
  5. рефлектувати — РЕФЛЕКТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. Реагувати на зовнішні подразнення рефлексом (у 1 знач.). 2. що. Створювати кольоровий відтінок на предметі відбиттям світла, що падає від якихось об'єктів. Словник української мови у 20 томах