1. Словник української мови в 11 томах

рецензентський

РЕЦЕНЗЕ́НТСЬКИЙ, а, е. Прикм. до рецензе́нт;

// Належний рецензентові.

— Ану лишень утни!.. Казали у дворі гиндики, Що ніби ти співать мастак великий, — пробурчав редактор місцевої газети, вмощуючись на рецензентському місці (Вас., І, 1959, 371).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рецензентський — рецензе́нтський прикметник Орфографічний словник української мови
  2. рецензентський — [реицеинзен'с'кией] м. (на) -кому/-к'ім, мн. -к'і Орфоепічний словник української мови
  3. рецензентський — -а, -е. Прикм. до рецензент. || Належний рецензентові. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. рецензентський — РЕЦЕНЗЕ́НТСЬКИЙ, а, е. Прикм. до рецензе́нт; // Належний рецензентові. – Ану лишень утни!.. Казали у дворі гиндики, Що ніби ти співать мастак великий, – пробурчав редактор місцевої газети, вмощуючись на рецензентському місці (С. Васильченко). Словник української мови у 20 томах
  5. рецензентський — Рецензе́нтський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)