рецептура
РЕЦЕПТУ́РА, и, ж.
1. Сукупність відомостей про виготовлення і призначення ліків.
2. розм., рідко. Те саме, що реце́пт 1.
— Що за горе, що за лихо?.. Чим я зможу, пособлю, — Зайця вашого люблю. Дайте вашу рецептуру, — Йде до ліків дятел бурий (Стельмах, V, 1963, 367).
3. Сукупність відомостей про склад і спосіб виготовлення будь-якої суміші, розчину, страви і т. ін.
Науковці інституту [хімії високомолекулярних сполук] розробили рецептуру поліуретанових лаків та емалей. (Вісник АН, 1, 1971, 3);
З’явилися нові види харчової сировини, для яких потрібно було ввести нові види обробки, нові кулінарні рецептури (Технол. пригот. їжі, 1957, 8).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- рецептура — рецепту́ра іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- рецептура — -и, ж. 1》 Сукупність відомостей про виготовлення і призначення ліків. Загальна рецептура — правила оформлення рецептурних бланків та написання рецептів, а також правила виготовлення, зберігання та відпускання різних лікарських форм. Великий тлумачний словник сучасної мови
- рецептура — РЕЦЕПТУ́РА, и, ж. 1. Сукупність відомостей про виготовлення і призначення ліків. Мазі від опіків на основі лікарських трав .. що їх він [Петра Івановича] виготовляє за власною складною й унікальною рецептурою, вже не одного хворого поставили на ноги. Словник української мови у 20 томах
- рецептура — рецепту́ра (нім. Rezeptur, від лат. receptum – сприйняте) сукупність правил виписування та виготовлення ліків. Словник іншомовних слів Мельничука