1. Словник української мови в 11 томах

рецитатор

РЕЦИТА́ТОР, а, ч., заст. Декламатор (у 1 знач.).

Рецитовані вірші значно відрізняються від співаних. Вони наближаються до прози і відзначаються більшим багатством рим. Рецитатори стараються навіть, щоб піввірші лучити римою (Муз. праці, 1970, 232).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рецитатор — рецита́тор іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
  2. рецитатор — -а, ч., заст. Декламатор (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рецитатор — РЕЦИТА́ТОР, а, ч., заст. Декламатор (у 1 знач.). Рецитовані вірші значно відрізняються від співаних. Вони наближаються до прози і відзначаються більшим багатством рим. Рецитатори стараються навіть, щоб піввірші лучити римою (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах