1. Словник української мови в 11 томах

решетувати

РЕШЕТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. Просіювати що-небудь (перев. зерно, борошно) через решето з метою очищення від непотрібних домішок.

Йому кинувся в вічі і великий ворох гречки, перемолоченої восени, та й досі не перевіяної. Він встановив у стодолі триноги і звелів негайно решетувати гречку (Добр., Очак. розмир, 1965, 192);

*Образно. Сонце, зупинившись посеред неба, широко решетує на землю проміння і ніяк не хоче зрушити вниз (Стельмах, Хліб.., 1959, 577).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. решетувати — решетува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. решетувати — -ую, -уєш, недок., перех. Просіювати що-небудь (перев. зерно, борошно) крізь решето з метою очищення від непотрібних домішок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. решетувати — РЕШЕТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що. Просіювати що-небудь (перев. зерно, борошно) через решето з метою очищення від непотрібних домішок. Йому кинувся [впав] в вічі і великий ворох гречки, перемолоченої восени, та й досі не перевіяної. Словник української мови у 20 томах
  4. решетувати — СІ́ЯТИ (пропускати що-небудь через сито, решето), ПРОСІВА́ТИ, ПРОСІ́ЮВАТИ, ВИСІВА́ТИ, ВИСІ́ЮВАТИ, ТОЧИ́ТИ розм., ТРЯСТИ́ розм. (зерно, борошно), РЕШЕТУВА́ТИ, ГРОХОТИ́ТИ (через решето, грохот). — Док.: просі́яти, ви́сіяти, проточи́ти, протрясти́. Словник синонімів української мови
  5. решетувати — Решетува́ти, -ту́ю, -ту́єш і решети́ти, -шечу́, -ти́ш, -тя́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. решетувати — Решетува́ти, -ту́ю, -єш гл. = решетити. Словник української мови Грінченка