1. Словник української мови в 11 томах

решпект

РЕШПЕ́КТ, у, заст., рідко. Те саме, що респе́кт.

— Звідки решпект до пана? З дальшої бесіди випливає правда (Коцюб., II, 1955, 236);

Блиснув [Білевич] окулярами на Микошу; ладен був задушити хлопця, що стояв у позі, повній решпекту до високих зборів панів професорів (Полт., Повість.., 1960, 330);

— Свейських послів приймати з належним їх чинові решпектом. Малюгу, коли прибуде з ними, лишити тут і відправити на Москву до князя Прозоровського, аби все оповів особисто (Рибак, Переясл. Рада, 1953, 570).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. решпект — решпе́кт іменник чоловічого роду респект арх. Орфографічний словник української мови
  2. решпект — Решпе́кт. Повага, шанобливе ставлення. ● Мати решпект (перед кимось) — ставитися повагою, шанобливо (до когось). Був це знаменитий педагог, який нас учив насамперед логічно мислити і дивитися, так сказати б, у корінь речей. Українська літературна мова на Буковині
  3. решпект — див. ПОВАГА. Словник синонімів Караванського
  4. решпект — -у, заст., рідко. Те саме, що респект. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. решпект — РЕШПЕ́КТ, у, заст., рідко. Те саме, що респе́кт. – Звідки решпект до пана? З дальшої бесіди випливає правда (М. Коцюбинський); Блиснув [Білевич] окулярами на Микошу; ладен був задушити хлопця, що стояв у позі... Словник української мови у 20 томах
  6. решпект — ПОВА́ГА (почуття, ставлення до когось, чогось, яке ґрунтується на визнанні його заслуг, позитивних якостей тощо; вияв такого почуття), ПОВАЖА́ННЯ, ПОША́НА, ША́НА, ШАНУВА́ННЯ, УШАНУВА́ННЯ (ВШАНУВА́ННЯ), ШАНО́БА, ПРИЗНА́ННЯ, РЕСПЕ́КТ (РЕШПЕ́КТ) заст. Словник синонімів української мови