1. Словник української мови в 11 томах

решітковий

РЕШІ́ТКОВИЙ, а, е. Схожий на решітку (у 1 знач.).

Крім решіткового орнаменту на німбах ікон XV ст. є ще зрідка проміжний орнамент у формі двох-трьох рядків трикутників, гравірованих однією або подвійною простою чи хвилястою лінією (Укр. Декор. різьба, 1970, 24).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. решітковий — реші́тковий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. решітковий — [реиш’ітковией] м. (на) -вому/-в'ім, мн. -в'і Орфоепічний словник української мови
  3. решітковий — -а, -е. Схожий на решітку (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. решітковий — РЕШІ́ТКОВИЙ, а, е. Схожий на решітку (у 1 знач.). Крім решіткового орнаменту на німбах ікон XV ст. є ще зрідка проміжний орнамент у формі двох-трьох рядків трикутників, гравірованих однією або подвійною простою чи хвилястою лінією (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах