решітчастий

РЕШІ́ТЧАСТИЙ, а, е. Який має вигляд решітки (у 1 знач.).

Транспортно-відвальний міст, призначення якого — транспортувати породу і відкидати її у відвали, — це величезна металева решітчаста ферма, яка спирається на багатоколісні візки і може пересуватися по рейках вздовж вибою (Наука.., 7, 1956, 7);

// Який має в собі решітку.

У дрібних підприємствах овочі миють у ваннах з решітчастим настилом на дні (Технол. пригот. їжі, 1957, 18).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. решітчастий — реші́тчастий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. решітчастий — [реиш’іч:астией] м. (на) -стому/ -с'т'ім, мн. -с'т'і Орфоепічний словник української мови
  3. решітчастий — -а, -е. Який має вигляд решітки (у 1 знач.). || Який має в собі решітку. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. решітчастий — РЕШІ́ТЧАСТИЙ, РЕШІ́ТЧАТИЙ, а, е. Який має вигляд решітки (у 1 знач.). Транспортно-відвальний міст, призначення якого – транспортувати породу й відкидати її у відвали, – це величезна металева решітчаста ферма... Словник української мови у 20 томах