1. Словник української мови в 11 томах

реєстратура

РЕЄСТРАТУ́РА, и, ж. Відділ в установі, в якому реєструють кого-, що-небудь.

Реєстратура розміщена в залі, з якого є прямий вхід у лікувальні кабінети лікарів (Заг. догляд за хворими, 1957, 16);

Взагалі, реєструвати все підряд, без наукового відсівання, може й не науковий заклад — для цього досить бути реєстратурою (Кундзич, Діези.., 1956, 120).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. реєстратура — реєстрату́ра іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. реєстратура — -и, ж. Відділ в установі, в якому реєструють кого-, що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. реєстратура — РЕЄСТРАТУ́РА, и, ж. Відділ в установі, у якому реєструють кого-, що-небудь. Реєстратура розміщена в залі, з якого є прямий вхід у лікувальні кабінети лікарів (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. реєстратура — Реєстрату́ра, -ри, -рі Правописний словник Голоскевича (1929 р.)