1. Словник української мови в 11 томах

реєстровець

РЕЄСТРО́ВЕЦЬ, вця, ч. Той, хто служив у реєстровому війську.

Знову серед козаків пішли чутки, що буде складатися реєстр. Хто оповідав, що число реєстровців обійматиме шістдесят тисяч, як було постановлено по Переяславських актах, а хто твердив, що всього двадцять тисяч (Рибак, Переясл. Рада, 1953, 606);

Реєстровцям була встановлена плата грішми і сукном (Іст. УРСР, І, 1953, 163).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. реєстровець — реєстро́вець іменник чоловічого роду, істота іст. Орфографічний словник української мови
  2. реєстровець — -вця, ч. Той, хто служив у реєстровому війську. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. реєстровець — РЕЄСТРО́ВЕЦЬ, вця, ч., іст. Той, хто служив у реєстровому війську. Знову серед козаків пішли чутки, що буде складатися реєстр. Хто оповідав, що число реєстровців обійматиме шістдесят тисяч, як було постановлено по Переяславських актах, а хто твердив... Словник української мови у 20 томах
  4. реєстровець — КОЗА́К (на Україні в XV-XVIІІ ст. — вільна людина з кріпосних селян або міської бідноти, що втекла на південь і брала участь у визвольній боротьбі проти іноземних загарбників), КОЗАЧИ́НА розм. Словник синонімів української мови