рибалочка

РИБА́ЛОЧКА, и, ч. і ж.

1. Пестл. до риба́лка 1.

Рибалочка по бережку та рибоньку удить. А милая по милому білим світом нудить (Коломийки, 1969, 225);

Ой, закиньте, рибалочки, шовковую сіть. Та зловите щуку-рибу панам на обід! (Н.-Лев., II, 1956, 88).

2. Рід птахів, що мають красиве оперення, довгий прямий дзьоб і живуть біля води; птах цього роду.

До найбільш оригінальних птахів Австралії слід віднести також рибалочку-реготуна (Посібник з зоогеогр., 1956, 22).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рибалочка — риба́лочка 1 іменник чоловічого або жіночого роду, істота людина, яка ловить рибу риба́лочка 2 іменник жіночого роду, істота птах Орфографічний словник української мови
  2. рибалочка — -и, ч. і ж. 1》 Пестл. до рибалка 1). 2》 Рід птахів, що мають красиве оперення, довгий прямий дзьоб і живуть біля води; птах цього роду. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рибалочка — РИБА́ЛОЧКА, и, ч. і ж. 1. Пестл. до риба́лка 1. Рибалочка по бережку та рибоньку удить. А милая по милому білим світом нудить (з народної пісні); Ой, закиньте, рибалочки, шовковую сіть. Та зловите щуку-рибу панам на обід! (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах