1. Словник української мови в 11 томах

риженький

РИЖЕ́НЬКИЙ, а, е.

1. Пестл. до ри́жий.

Знайшлося в Семена Івановича Гуляя (розуміється, в його корови, а не в нього) теля… Риженьке, лисеньке, на правій нозі біленька пляма… (Вишня, І, 1956, 137).

2. Не дуже рижий; рижуватий.

Волосся [маляра] чорне, під чуб підстрижене, а уси собі риженькі, та густі, та довгі (Кв.-Осн., II, 1956, 6);

— Не раз мені, хоч і підсміювався син, хотілося, мов бога, побачити нашого імператора. І таки побачила.. і царя, і його риженьку борідку, і вельми горду царицю (Стельмах, І, 1962, 405).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. риженький — риже́нький прикметник Орфографічний словник української мови
  2. риженький — [риежен'кией] м. (на) -кому/-к'ім, мн. -к'і Орфоепічний словник української мови
  3. риженький — -а, -е. 1》 Пестл. до рижий. 2》 Не дуже рижий; рижуватий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. риженький — РИЖЕ́НЬКИЙ, а, е. 1. Пестл. до ри́жий. Знайшлося в Семена Івановича Гуляя (розуміється, в його корови, а не в нього) теля... Риженьке, лисеньке, на правій нозі біленька пляма... (Остап Вишня). 2. Не дуже рижий; рижуватий. Словник української мови у 20 томах
  5. риженький — Риже́нький, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. риженький — Риженький, -а, -е ум. отъ рижий. Словник української мови Грінченка