рижик
РИ́ЖИК, а, ч. Їстівний гриб з шляпкою і ніжкою червонувато-жовтого кольору.
Напала [Маруся] на рижики, та так же їх багацько було (Кв.-Осн., II, 1956, 80);
Роман розстебнув свою торбину, рішучим рухом висипав на землю гриби. Тут були рижики, боровички, підберезники, грузди (Збан., Між.. людьми, 1955, 118).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- рижик — ри́жик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- рижик — -а, ч. Їстівний гриб зі шляпкою та ніжкою червонувато-жовтого кольору. Великий тлумачний словник сучасної мови
- рижик — РИ́ЖИК, а, ч. Їстівний гриб з шапинкою й ніжкою червонувато-жовтого кольору. Напала [Маруся] на рижики, та так же їх багацько було (Г. Квітка-Основ'яненко); Роман розстебнув свою торбину, рішучим рухом висипав на землю гриби. Тут були рижики, боровички, підберезники, грузди (Ю. Збанацький). Словник української мови у 20 томах
- рижик — див. хрящ-молочник Універсальний словник-енциклопедія