римаренко
РИМАРЕ́НКО, а, ч., розм., рідко. Син римаря.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- римаренко — римаре́нко іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
- римаренко — -а, ч., розм., рідко. Син римаря. Великий тлумачний словник сучасної мови
- римаренко — РИМАРЕ́НКО, а, ч., розм. Син римаря. Словник української мови у 20 томах
- римаренко — Римаре́нко, -ка, -кові; -ре́нки, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- римаренко — Римаренко, -ка м. Сынъ шорника. см. лимаренко. Словник української мови Грінченка