1. Словник української мови в 11 томах

римляни

РИ́МЛЯНИ, лян, мн. (одн. ри́млянин, а, ч.; ри́млянка, и, ж.).

1. Громадяни давньої Римської держави.

Римляни надавали великого значення грецьким містам у північно-західному Причорномор’ї (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 274).

2. Жителі міста Рима.

[Мелхола:] Та що ж воно за гості? звідки? [Xуса:] З Рима. Високородний Публій і дружина.. [Мелхола:] Він римлянин? [Xуса:] Авжеж, матусю. [Мелхола:] І вона римлянка? (Л. Укр., III, 1952, 150).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. римляни — -лян, мн. (одн. римлянин, -а, ч.; римлянка, -и, ж.). 1》 Громадяни давньої Римської держави. 2》 Жителі міста Риму. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. римляни — РИ́МЛЯНИ, лян, мн. (одн. ри́млянин, а, ч.; ри́млянка, и, ж.). 1. Громадяни давньої Римської держави. Римляни надавали великого значення грецьким містам у північно-західному Причорномор'ї (з наук. літ.). 2. Жителі міста Рима. Словник української мови у 20 томах