римський

РИ́МСЬКИЙ, а, е. Прикм. до ри́мляни і Рим.

Колись то ще, во время оно, Помпілій Нума, римський цар, Тихенький, кроткий государ, Втомившись пишучи закони, Пішов любенько погулять І одпочить (Шевч., ІІ, 1963, 385);

Далеко від міста на високій скалі стояв багатий жіночий монастир. Се був колишній римський замок (Фр., IV, 1950, 152);

Ми знаємо про загибель аристократичних культур (грецької і римської) під ударами германо-галльських дикунів (Еллан, ІІ, 1958, 59);

По містах Провансу збереглися старовинні, ще з часів римського панування, цирки, де й досі, раз на два тижні, здається, відбуваються бої биків (Рильський, Дал. небосхили, 1959, 70);

// Власт. римлянам, такий, як у римлян.

[Прісцілла:] Яка ж то «вірність» буде, що пенатам не поклонюсь я вдома, а прилюдно з матронами піду богам служити, як вимагає давній римський звичай? (Л. Укр., II, 1951, 382);

У нижнім поверсі — парадні покої. Вестибюль римського стилю І століття, їдальня — ренесанс II століття, Флоренція (Вишня, І, 1956, 165).

Ри́мське пра́во — сукупність правових норм, вироблених у Стародавньому Римі, що виражали волю панівного класу рабовласників і були засвоєні багатьма європейськими державами.

[Кай Летіцій:] І знаєш ти, що нам дає ту велич? То римське право, то закони наші, яким нема на цілім світі рівних! (Л. Укр., II, 1951, 365);

Ри́мський ніс — правильної форми великий ніс з горбинкою.

Це був високий і стрункий сухорлявий юнак з римським носом і довгим волоссям, у сірому пальті (Донч., VI, 1957, 522);

Ри́мський па́па — глава католицької церкви.

На місці тої вовчої ями, де брати повиростали, було пізніше збудовано так званий Ватікан, де оселилися і де й досі живуть так звані римські папи (Вишня, І, 1956, 455);

Ри́мські ци́фри — знаки чисел: І, II, III, IV, V, VI та ін., запозичені від стародавніх римлян.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. римський — Ри́мський, ри́нський: — грошова одиниця в Австро-Угорщині (срібна монета на 80 крон, теж: гульден) [1] — грошова одиниця в Австро-Угорщині (срібна монета, те ж: гульден) [48] — грошова одиниця в Австро-Угорщині... Словник з творів Івана Франка
  2. римський — ри́мський прикметник Орфографічний словник української мови
  3. римський — -а, -е. Прикм. до римляни і Рим. || Власт. римлянам, такий, як у римлян. Римське право — сукупність правових норм, вироблених у Стародавньому Римі, що виражали волю панівного класу рабовласників та були засвоєні багатьма європейськими державами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. римський — РИ́МСЬКИЙ, а, е. Прикм. до ри́мляни і Рим. Колись то ще, во врем'я оно, Помпілій Нума, римський цар, Тихенький, кроткий государ, Втомившись пишучи закони, Пішов любенько погулять І одпочить (Т. Словник української мови у 20 томах
  5. римський — Ри́мський, -ка, -ке (від м. Рим) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)