римуючий

РИМУ́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до римува́ти 1.

Коли поруч стоять два римуючі інфінітиви, то краще один з їх брати в короткій формі. Замість бажати знати, краще сказати бажати знать (Сам., II, 1958, 368).