1. Словник української мови в 11 томах

рипа

РИ́ПА, и, ж., діал. Вибій ( див. ви́бій¹).

Лан жита закінчився, і хлопці шмигнули в рипу, глибоко промиту дощами (Козл., Ю. Крук, 1957, 548).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рипа — ри́па іменник жіночого роду діал. Орфографічний словник української мови
  2. рипа — -и, ж., діал. Вибій (див. вибій I). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рипа — РИ́ПА, и, ж., діал. Вибій (див. ви́бій¹). Лан жита закінчився, і хлопці шмигнули в рипу, глибоко промиту дощами (П. Козланюк). Словник української мови у 20 томах