1. Словник української мови в 11 томах

риторика

РИТО́РИКА, и, ж.

1. Наука красномовства, ораторське мистецтво.

Богослов’я, філософія, риторика, граматика становили основу комплексу знань, що їх здобували освічені люди на Русі (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 504);

Правильне застосування мовних засобів цікавило мислителів ще стародавньої Греції та Риму. Виникла спеціальна наука — риторика, або ораторське мистецтво (Знання.., 11, 1969, 30);

// Навчальний предмет, в якому викладена теорія красномовства, ораторського мистецтва.

Вчителі піїтики і риторики були не тільки авторами п’єси, а і педагогами сценічного мистецтва, і режисерами шкільного театру [XVII-XVIII ст.] (Від давнини… І, 1960, 188);

// рідко. Підручник з цього предмета.

Головною категорією ораторського мистецтва є особа оратора. Старовинні риторики перелічували багато наук, конче потрібних ораторові (Наука.., 4, 1969, 53).

2. перен. Зовнішньо красиве, але позбавлене змісту красномовство.

Лист був написаний просто, щиро, без сліду фальшивої риторики (Фр., VIII, 1952, 84);

Скромність завжди була окрасою справжнього таланту, а байдужість, риторика і самовдоволення — ознакою творчого безсилля (Мал., Думки.., 1959, 40).

3. заст. Назва молодшого класу духовної семінарії.

Йому заманулось женитись, і він, скінчивши риторику й філософію,.. поїхав шукати собі жінки (Н.-Лев., III, 1956, 15).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. риторика — рито́рика іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. риторика — (гр. rhetorike — оpатоpське мистецтво) наука пpо кpасномовство. В основі цього слова лежить форма грецького дієслова reo, що означала “говорить цілісно, доречно, гарно”. Словник стилістичних термінів
  3. риторика — Красномовство, ораторське мистецтво; П. марнослів'я, теревені. Словник синонімів Караванського
  4. риторика — (від грецьк. — ораторське мистецтво) дисципліна, яка вивчає способи побудови виразної мови, різні способи мовного впливу на аудиторію Словник іншомовних соціокультурних термінів
  5. риторика — [риеториека] -кие, д. і м. -иец'і Орфоепічний словник української мови
  6. риторика — -и, ж. 1》 Наука красномовства, ораторське мистецтво. || Навчальний предмет, в якому викладено теорію красномовства, ораторського мистецтва. || рідко. Підручник із цього предмета. 2》 перен. Зовнішньо красиве, але позбавлене змісту красномовство. 3》 заст. Назва молодшого класу духовної семінарії. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. риторика — Красномовство, див. калілогія Словник чужослів Павло Штепа
  8. риторика — РИТО́РИКА, и, ж. 1. Наука красномовства, ораторське мистецтво. Богослов'я, філософія, риторика, граматика становили основу комплексу знань, що їх здобували освічені люди на Русі (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
  9. риторика — (англ. rhetoric) наука, розроблена стародавніми мислителями про ораторське мистецтво та майстерність викладати думки усно і письмово. Економічний словник
  10. риторика — рито́рика (грец. ρητορική – ораторське мистецтво) 1. Наука красномовства. 2. Переносно – зовнішньо ефектне, але малозмістовне красномовство. Словник іншомовних слів Мельничука
  11. риторика — Мистецтво або теорія красномовства, наука про основи правильного та красного висловлювання; виникла у Стародавній Греції, досягла вершини розвитку в рим. ритора Квінтіліана; викладалася в європ. школах до середини XVII ст.; риторичне запитання — запитання, що не потребує відповіді. Універсальний словник-енциклопедія
  12. риторика — РИТОРИКА (грецьк. ρητορική τέχνη — ораторське мистецтво, наука красномовства; лат. ars rhetorica — мистецтво говоріння) Сьогодні термін "риторика" вживають у різних значеннях: 1) наука красномовства, ораторське мистецтво; 2) навчальний предмет... Філософський енциклопедичний словник
  13. риторика — ФРАЗЕ́РСТВО (пишні, але беззмістовні вислови); РИТО́РИКА, РИТОРИ́ЗМ, РИ́ТОРСТВО заст. (позбавлене змісту красномовство); ДЕМАГО́ГІЯ (залучення для більшої переконливості облудних обіцянок і гасел); СЛОВОБЛУ́ДСТВО зневажл., СЛОВОБЛУ́ДДЯ зневажл. Словник синонімів української мови
  14. риторика — Ре[и]то́рика, -ки, -ці Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  15. риторика — рос. риторика 1. Наука красномовства. 2. Переносно — зовнішньо ефектне, але малоефективне, малозмістовне красномовство, пустослів'я. Eкономічна енциклопедія