рифлі
РИ́ФЛІ, ів, мн., техн. Борозенки, заглиблення та виступи на якій-небудь поверхні.
Вальці м’ялок мають рифлі, причому рифлі одного вальця заходять в проміжок між рифлями другого вальця в кожній парі, утворюючи, таким чином, поле м’яття (Техн. культ., 1956, 116);
До підбичників [молотильного апарата комбайна] спеціальними болтами прикріплено рифлені бичі. Напрямок рифлів кожних двох сусідніх бичів різний — в «ялинку» (Зерн. комбайни, 1957, 116).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- рифлі — ри́флі множинний іменник Орфографічний словник української мови
- рифлі — -ів, мн., тех. Борозенки, заглиблення та виступи на якій-небудь поверхні. Великий тлумачний словник сучасної мови
- рифлі — РИ́ФЛІ, ів, мн. Борозенки, заглиблення та виступи на якій-небудь поверхні. Вальці м'ялок мають рифлі, причому рифлі одного вальця заходять у проміжок між рифлями другого вальця в кожній парі, утворюючи, таким чином, поле м'яття (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
- рифлі — ри́флі (від англ. riffle – жолобок) гострі борозенки на якій-небудь поверхні. Словник іншомовних слів Мельничука