рогозина
РОГОЗИ́НА, и, ж.
1. Те саме, що рогожи́на.
[1-а жінка:] Справжній Личаковський. Дивіться, які у його личаки. По рогозині пов’язав біля ніг — та й узувся! (Мирний, V, 1955, 76).
2. Одяг з грубої матерії.
Поруч із ними їхав охляп хтось одягнений у рогозину, а під рогозиною ні сорочки, ні штанів чортма, та й ноги босі (Морд., І, 1958, 136).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- рогозина — рогози́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- рогозина — -и, ж. 1》 Те саме, що рогожина. 2》 Одяг із грубої матерії. Великий тлумачний словник сучасної мови
- рогозина — РОГОЗИ́НА, и, ж. 1. Те саме, що рогожи́на. [1-а жінка:] Справжній Личаковський. Дивіться, які у його [нього] личаки. По рогозині пов'язав біля ніг – та й узувся! (Панас Мирний). 2. Одяг з грубої матерії. Словник української мови у 20 томах
- рогозина — Рогожа Словник застарілих та маловживаних слів