рогоносець
РОГОНО́СЕЦЬ, но́сця, ч., заст. Чоловік, якого зраджує жінка.
Один газда, переконавшися, що таки дійсно піп ходить до його жінки, ужив звичайного средства [засобу] прозріваючих рогоносців — сказав, що йде.., а сам заховався (Хотк., II, 1966, 9);
— Гадаю, він мовчатиме. І коли ти сам підв’яжеш язика, — все залишиться шито-крито… А Гернові теж не так уже приємно буде уславитися як рогоносець (Тулуб, В степу.., 1964, 491).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- рогоносець — рогоно́сець іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
- рогоносець — -носця, ч., розм. Чоловік, якого зраджує жінка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- рогоносець — РОГОНО́СЕЦЬ, но́сця, ч., розм. Чоловік, якого зраджує жінка. Один газда, переконавшися, що таки дійсно піп ходить до його жінки, ужив звичайного средства [засобу] прозріваючих рогоносців – сказав, що йде.., а сам заховався (Г. Словник української мови у 20 томах