рогіжка
РОГІ́ЖКА, и, ж. Те саме, що рого́жка.
Доводилося [коневі].. у лісі мерзнути під тонкою рогіжкою (Хотк., І, 1966, 128);
Уже не вертався [Стефан] на селище до товаришів, сидів весь день у хижі, помагав плести рогіжки (Ков., Світ.., 1960, 135);
Найбільш турбувала мене одежа. Шоколадна, в рогіжку, перероблена з старої панської, купленої на товчку (Коцюб., II, 1955, 244).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- рогіжка — рогі́жка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- рогіжка — -и, ж. Те саме, що рогожка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- рогіжка — РОГІ́ЖКА, и, ж. Те саме, що рого́жка. Доводилося [коневі] .. у лісі мерзнути під тонкою рогіжкою (Г. Хоткевич); Уже не вертався [Стефан] на селище до товаришів, сидів весь день у хижі, помагав плести рогіжки (С. Ковалів); Найбільш турбувала мене одежа. Словник української мови у 20 томах