1. Словник української мови в 11 томах

рожаїстий

РОЖАЇ́СТИЙ, а, е, рідко. Те саме, що родю́чий 1.

Темнолисті вишні, гіллясті груші, рожаїсті яблуні не змогли прикрити землі від ясного сонячного проміння (Мирний, III, 1954, 348);

Звідки на буковинських полях взялась отака рожаїста, повнозерна кукурудза? Адже колись тут ледь животіли низенькі, хирляві стебельця «верховинки» (Рад. Укр., 1.ІІІ 1964, 2);

// Який має велике розлоге гілля (про дерево).

Он над водою рожаїста верба стоїть, гілки свої аж на саму воду поклала (Мирний, III, 1954, 242).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рожаїстий — -а, -е, рідко. Те саме, що родючий 1). || Який має велике розлоге гілля (про дерево). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. рожаїстий — РОЖА́ЇСТИЙ, а, е, рідко. Те саме, що родю́чий 1. Темнолисті вишні, гіллясті груші, рожаїсті яблуні не змогли прикрити землі від ясного сонячного проміння (Панас Мирний); Звідки на буковинських полях взялась отака рожаїста, повнозерна кукурудза?... Словник української мови у 20 томах
  3. рожаїстий — Рожаї́стий, -а, -е Многоплодный. Мнж. 191. Із щепи та така яблуня рожаїста, що куди вам. Канев. у. Словник української мови Грінченка