рожевіючий
РОЖЕВІ́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до рожеві́ти.
Голосно, міцно позіхнула [жінка], дивлячись на рожевіючий схід (Гончар, Новели, 1954, 80).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
РОЖЕВІ́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до рожеві́ти.
Голосно, міцно позіхнула [жінка], дивлячись на рожевіючий схід (Гончар, Новели, 1954, 80).