розбалагуритися

РОЗБАЛАГУ́РИТИСЯ, рюся, ришся, док., розм., рідко. Захопитися розмовою, забувши про все інше.

— Но, но, ти, оповідачу мій, знов розбалагуришся, — задріботала його жінка (Фр., II, 1950, 265).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розбалагуритися — розбалагу́ритися дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. розбалагуритися — РОЗГОВОРИ́ТИСЯ (захопитися розмовою, говорити охоче, довго), РОЗБАЛА́КАТИСЯ розм., РОЗГОМОНІ́ТИСЯ розм., РОЗБЕСІ́ДУВАТИСЯ розм., РОЗМО́ВИТИСЯ заст., РОЗБАЛАГУ́РИТИСЯ розм. рідко, РОЗГУТО́РИТИСЯ діал.; РОЗМОЛО́ТИСЯ фам., РОЗБАЗІ́КАТИСЯ зневажл. Словник синонімів української мови