розбентеженість
РОЗБЕНТЕ́ЖЕНІСТЬ, ності, ж. Стан розбентеженої чим-небудь людини.
Мов у невилазних хащах плутались, бились думки, нових шляхів шукало розтривожене серце, і все ж навіть у цьому стані повного сум’яття й розбентеженості Шелюженко почував себе незмірно, — як при першому вильоті в небо, — щасливим (Гончар, Маша.., 1959, 101).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розбентеженість — розбенте́женість іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- розбентеженість — -ності, ж. Стан розбентеженої чим-небудь людини. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розбентеженість — РОЗБЕНТЕ́ЖЕНІСТЬ, ності, ж. Стан розбентеженої чим-небудь людини. Мов у невилазних хащах плутались, бились думки, нових шляхів шукало розтривожене серце, і все ж навіть у цьому стані повного сум'яття й розбентеженості Шелюженко почував себе незмірно... Словник української мови у 20 томах