1. Словник української мови в 11 томах

розбовкати

РОЗБО́ВКАТИ див. розбо́вкувати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розбовкати — розбо́вкати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розбовкати — див. розбовкувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розбовкати — РОЗБО́ВКАТИ див. розбо́вкувати. Словник української мови у 20 томах
  4. розбовкати — РОЗГОЛОСИ́ТИ (піддати розголосові, обнародувати щось), РОЗБО́ВКАТИ розм., РОЗЛЯ́ПАТИ розм., ВИ́ЛЯПАТИ розм., РОЗПЛЕСКА́ТИ розм., РОЗКЛЕПА́ТИ розм., РОЗТРІПА́ТИ розм., РОЗДЗВОНИ́ТИ розм., РОЗПАТЯ́КАТИ розм., РОЗМОЛО́ТИ розм., РОЗБАЗІ́КАТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. розбовкати — Розбовкати, -каю, -єш гл. Раззвонить, разболтать. Словник української мови Грінченка