розбогарадити
РОЗБОГАРА́ДИТИ, джу, диш, док., розм., рідко. Дістати, випросити що-небудь десь; роздобути.
Де б його розбогарадити грошей (Сл. Гр.);
Не ходи, Гафізе, жебрати До нікчемних жебраків. Можна щось розбогарадити І без злих отих людців (Крим., Вибр., 1965, 296).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розбогарадити — розбогара́дити дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- розбогарадити — -джу, -диш, док., розм., рідко. Дістати, випросити що-небудь десь; роздобути. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розбогарадити — РОЗБОГАРА́ДИТИ, джу, диш, док., розм., рідко. Дістати, випросити що-небудь десь; роздобути. Де б його розбогарадити грошей (Сл. Б. Грінченка); Не ходи, Гафізе, жебрати До нікчемних жебраків. Можна щось розбогарадити І без злих отих людців (А. Кримський). Словник української мови у 20 томах
- розбогарадити — ВИ́ПРОСИТИ (просячи, домогтися чого-небудь або одержати що-небудь), ВИ́ПРОХАТИ, ВИ́БЛАГАТИ, ВИ́МОЛИТИ (благаючи); РОЗБОГАРА́ДИТИ розм. рідко, ВИ́ПЛАКАТИ розм. (із сльозами благаючи); ВИ́КАНЮЧИТИ розм., ВИ́ЦИГАНИТИ розм., ВИ́ЗУДИТИ розм. Словник синонімів української мови
- розбогарадити — Розбогарадити, -джу, -диш гл. Выпросить, раздобыть. Де б його розбогарадити грошей. Канев. у. Словник української мови Грінченка