1. Словник української мови в 11 томах

розборсаний

РОЗБО́РСАНИЙ, а, е, діал. Дієпр. пас. мин. ч. до розбо́рсати.

*Образно. Ще ніч у розборсанім по горбах і розлогах місті (Крот., Сини.., 1948, 215);

// розбо́рсано, безос. присудк. сл.

Все було вщент розбито, розборсано, знесено, перерито й змішано між собою — земля і глина, бетон і метал, каміння (Крот., Сини.., 1948, 334).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розборсаний — розбо́рсаний дієприкметник діал. Орфографічний словник української мови
  2. розборсаний — -а, -е, діал. Дієприкм. пас. мин. ч. до розборсати. || розборсано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розборсаний — РОЗБО́РСАНИЙ, а, е, діал. Дієпр. пас. до розбо́рсати. * Образно. Ще ніч у розборсанім по горбах і розлогах місті (Є. Кротевич); // розбо́рсано, безос. пред. Все було вщент розбито, розборсано, знесено, перерито й змішано між собою – земля і глина, бетон і метал, каміння (Є. Кротевич). Словник української мови у 20 томах