розбраковка

РОЗБРАКО́ВКА, и, ж., спец., рідко. Дія за знач. розбракува́ти, розбрако́вувати.

Його [механічного цеху] силами вперше в країні створені й високопродуктивні комбіновані верстати для одночасного проміру та розбраковки шерстяних.. тканин (Роб. газ., 25.III 1961, 2).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me