розбурханість
РОЗБУ́РХАНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до розбу́рханий 2-4.
Глибокі думи і розбурханість душі можна було прочитати на його лиці, посіченому зморшками і осяяному надією (Іщук, Вербівчани, 1961, 59).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розбурханість — розбу́рханість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- розбурханість — див. шаленство Словник синонімів Вусика
- розбурханість — -ності, ж. Абстр. ім. до розбурханий 2-4). Великий тлумачний словник сучасної мови
- розбурханість — РОЗБУ́РХАНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до розбу́рханий 2–4. Глибокі думи і розбурханість душі можна було прочитати на його лиці, посіченому зморшками і осяяному надією (А. Іщук). Словник української мови у 20 томах