розбуянитися
РОЗБУЯ́НИТИСЯ, нюся, нишся, док., розм. Почати буянити.
— Батькові треба було розповісти. Цей «друг» занадто вже розбуянився (Донч., V, 1957, 499).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розбуянитися — розбуя́нитися дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- розбуянитися — -нюся, -нишся, док., розм. Почати буянити. Великий тлумачний словник сучасної мови