1. Словник української мови в 11 томах

розбірливість

РОЗБІ́РЛИВІСТЬ, вості, ж. Абстр. ім. до розбі́рливий.

Правильна артикуляція приголосних забезпечує розбірливість слів, а тому й має для сценічної мови першорядне значення (Худ. чит.., 1955, 38).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розбірливість — розбі́рливість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. розбірливість — -вості, ж. Абстр. ім. до розбірливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розбірливість — Вибагливість, примха, примхливість, перебірливість Словник чужослів Павло Штепа
  4. розбірливість — РОЗБІ́РЛИВІСТЬ, вості, ж. Абстр. ім. до розбі́рливий. Правильна артикуляція приголосних забезпечує розбірливість слів, а тому й має для сценічної мови першорядне значення (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах